Тернопільщина ніколи не була законодавицею мод у футболі, однак цей вид спорту на наших теренах має давню історію. Хоча ніхто серйозно не брався за дослідження, коли ж на території, яка нині носить назву Тернопільська область, вперше з'явилася "копанка" (так на зорі XX століття називали футбол), попри те, за архівними документами та книгами можна з певною долею вірогідністі говорити, що перший матч в історії Тернополя пройшов у серпні 1909 року.
Першими футболістами були гімназисти
Перші згадки про гру під назвою "футбол" датуються 1905 роком. Так, у річному звіті дирекції першої Тернопільської вищої гімназії згадується, що "з 1 травня по 1 липня 1905 року було організовано 22 забави на плацу, який мав назву "бараки". У кожній грі брали участь 150-200 учнів гімназії. Старші гімназисти грали у футбол, а молодші - в руханкові ігри". В аналогічному звіті за 1905-1906 навчальні роки черпаємо інформацію про фізичний розвиток молоді в гімназії, де активно займаються спортом близько 100 учнів, з них "старші грають у "pilke nozna" (football)". Іграми і забавами керували професори Мединський та Зенович.
З 1907/08 рр. у футбол почали грати не тільки старші учні, а й молодші. Розвитком спорту, зокрема футболу, опікувалися професори з товариства "Сокул" Куликівський та Романський і два професори з гімназії - Мединський і Словік. Саме в цей період було засновано польський клуб спортовий "Креси". А футбольна команда цього товариства була зорганізована 1909/10 н.р. зі старших учнів гімназії уже згаданим М. Куликівським. Становлення українського спорту на Тернопільщині також пов'язано з українською гімназією імені Франца Йосифа І. Зі Львова до Тернополя в гімназію перевели вчителя природознавства Семена Сидоряка, який і заохочував гімназистів до занять спортом. Саме в українській гімназії було створено ще одну футбольну дружину міста, яка стала плацдармом для утворення відомого українського спортового товариства (УСТ) "Поділля".
Креси" -"Поділля": 5:4
Про проведення офіційних змагань на теренах Тернополя до Першої світової війни (1914 р.) документальних матеріалів не збереглось. Домінуючою на той час була практика так званих тренінгів (товариських матчів). Перший в історії тернопільського спорту футбольний матч, який документально зафіксовано, відбувся 21 серпня 1909 року між "Поділлям" і "Кресами". На матчі було багато шкільної молоді, а де-не-де було видно представників старшого покоління, які дивилися без особливого задоволення на "вибрики" гімназистів. На жаль, історія не зберегла для нас інформації про результат цієї зустрічі. Та вже через кілька днів, точніше - 27 серпня, відбувся повторний матч між цими командами, який виграли "Креси" з рахунком 5:4, що говорить про безкомпромісний характер поєдинку. Обидві зустрічі проходили на полі "Коло парку" (там і нині розміщений міський стадіон), а організатором матчів був М. Куликівський.
Дружина копаного м'яча остаточно сформувалася при УСТ "Поділля" у вересні 1909 року, після приїзду зі Львова професора української академічної гімназії Івана Боберського з футбольною командою гімназистів. Саме тоді професор прочитав для учнів місцевої гімназії лекцію на тему: "Про основи гри в копаний м'яч", після чого гості зі Львова та місцеві учні провели показову гру.
У 1909/10 рр. "Креси", крім матчів з "Поділлям", успішно провели ігри ще з одним польським клубом - КС ТСЛ та 26 червня зустрілися в Бережанах з тамтешньою командою (результатів згаданих матчів віднайти не вдалося).
1910 року відбулися значні зміни у ставленні австрійців (тоді Тернопільщина входила до складу Австро-Угорської імперії) до молодіжних організацій. Так, клуб "Креси" одержав статут та правила гри, у підготовці до яких значну допомогу надали львівські команди. Був обраний і президент польського клубу "Креси" (за національністю його гравців), котрим став уже згадуваний Олександр Мединський. У червні 1910 року внаслідок поповнення каси клубу всім футболістам придбали бутси (велика розкіш на той час). А під час літніх шкільних канікул у 1910 році з клубу "Креси"" вийшли учні-євреї, які утворили свій власний клуб "Єгуда". У той час в Тернополі (1910-11 рр.) існували такі футбольні клуби: "Креси" - клуб учнів першої гімназії, "Бурса ТСЛ" - товариство Народної школи, "Поділля-1, 2" - учні української гімназії, "Єгуда" - учні середніх шкіл, які вважали себе євреями, "Руська бурса-1,2" - клуб, до складу якого входили учні української бурси. У "Кресах" грали декілька чехів, які були на військовій службі в Тернополі. Капітаном та тренером команди був Белемер, під керівництвом котрого проходили тренування на полі, що мало назву "бараки".
Перші "заграничні" змаги
"Поділля", окрім матчів з місцевими клубами, зав'язує контакти з клубами з інших міст. Зокрема, 15 жовтня 1910 року "подоляни" виїжджають до Львова, де під зливою грають на стадіоні "Сокола-Батька" перші "заграничні" змагання з УСК (Український Спортовий Кружок) при українській академічній гімназії. Підсумковий результат 1:1 був для "Поділля" почесним, коли зважити на те, що у Львові футбольне життя йшло повним ходом. На згадку про цей матч "подоляни" отримали грамоти.
Восени 1911 року і польський клуб "Креси" виходить у "світ". Особливої уваги заслуговує матч із львівською КС "Лехією", який завершився нічиєю (1:1). А 29 квітня 1912 року "Креси" виїхали до Станіслава (тепер Івано-Франківськ), де зустрілися з місцевою "Реверою" та програли їй з рахунком 2:5. Далі був програш 5 травня у Золочеві від місцевої "Погоні" - 1:4 та 12 травня поразка в Тернополі від львівської "Лехії" - 1:3. Під час Зелених свят, 26 і 27 травня, до Тернополя приїхала львівська "Погонь-1", яка вчинила справжній розгром "Кресам" із загальним рахунком 1:8 (1:4, 0:4), щоправда, в останньому поєдинку тернополяни покинули поле через грубу гру львів'ян. А 6 червня "Креси" зуміли здобути перемогу в матчі-відповіді з золочівською "Погонню" - 5:3.
Восени 1913 року "Поділля" знову виїздить до Львова на змагання з УСК і знову грає внічию - 1:1, а влітку 1914 року грає перші змагання з "Україною" (найсильніша команда того часу, складена із гравців української національності) у Львові. СТ "Україна" організувало футбольний турнір серед українських команд з нагоди святкування річниці з дня народження Т. Шевченка. "Поділля" почесно програло "Україні" -1:4, а фінальний матч ("Україна" - УСК), який мав відбутися 29 червня, так і не був проведений. У Сараєво було вбито Цісара Фердинанда, і будь-які святкові заходи на території Австро-Угорської імперії були заборонені. 1913 року відбувся перший чемпіонат Галичини. Чи були представлені в ньому клуби Тернопільщини, невідомо, але вже в другому чемпіонаті в 1914 році в класі 2-В значилися "Креси" поряд з "Аматорами" Львів, "Погонь" Стрий, "Чарні" Ясло, "Погонь" Ярослав. На жаль, жодного результату з цього турніру не вдалося відшукати, та й немає інформації, чи взагалі розпочався чемпіонат, оскільки почалася Перша світова війна.
Польський період в історії тернопільського футболу - це вже зовсім інша історія...
Группа в КОНТАКТЕ
